Зворотний зв'язок 
Експертна дискусія «Воєнні злочини, скоєні Росією проти України: спільна робота правозахисних організацій заради правди та справедливості» відбулася 1 грудня 2025 року в Брюсселі. Подія зібрала дипломатів, членів Європейського Парламенту, правозахисників та представників міжнародних організацій. Вона ознаменувала старт проєкту, який фінансується Європейською Комісією, і продемонструвала результати правозахисної співпраці.
Дискусію було організовано Харківською правозахисною групою, Центром громадянських свобод, Антидискримінаційним центром «Меморіал-Брюссель», Представництвом України при ЄС та Представництвом Норвегії при ЄС, а модерував її Тайс Рютен, депутат Європейського Парламенту. Також було представлено роботу з документування воєнних злочинів, а ще виступи виголосили Вейн Джордаш, директор Global Rights Compliance Foundation, та Марта Витриковська, заступниця керівника Директорату України в Європейській службі зовнішніх справ.
Презентація звіту: катування українських військовополонених
Михайло Романов, експерт Харківської правозахисної групи (ХПГ), представив ключові висновки щодо катувань, нелюдського поводження та незаконного утримання українських військовополонених у російських тюрмах. Він наголосив, що база даних ХПГ уже містить майже 99 000 задокументованих епізодів міжнародних злочинів, включно з воєнними злочинами, злочинами проти людяності та елементами геноциду. За даними звіту, українських військовополонених утримують щонайменше у 121 місці несвободи в Російській Федерації та у 15 — на тимчасово окупованих територіях.
Романов підкреслив, що катування є системними та масштабними, і застосовуються до всіх затриманих без винятку:
«Катування застосовуються до всіх, без винятку, протягом усього циклу утримання. Це не поодинокі дії, а елементи системи».
Робота ХПГ поєднує документування, інтерв’ювання постраждалих, перевірку доказів, юридичну кваліфікацію злочинів та підтримку постраждалих.
Свідчення колишнього військовополоненого Максима Буткевича
Правозахисник і колишній військовополонений Максим Буткевич, лауреат Премії імені Вацлава Гавела з прав людини 2025 року, виступив наступним. Коментуючи звіт, він сказав, що викладене «не містить нічого несподіваного» для тих, хто вижив у російській системі утримання. Він зазначив, що багатьох полонених примушували до «зізнань», які згодом використовувала російська пропаганда:
«Російській пропаганді потрібні були “українські військові злочинці”. Їх не було, тож зізнання вибивали під тортурами».
Буткевич підкреслив, що незалежний міжнародний моніторинг місць утримання все ще повністю відсутній, що дозволяє Росії систематично катувати українських військовополонених та цивільних заручників.
«Катування, залякування та сфабриковані звинувачення застосовувалися системно. Атмосфера постійного страху була визначальною рисою полону», — наголосив він.
Він також підкреслив нагальну потребу міжнародного тиску задля звільнення всіх військовополонених та цивільних заручників, зазначивши, що обмін і повернення мають бути передумовою, а не наслідком будь-яких переговорів.
Виступ Стефанії Кулаєвої, АДЦ «Меморіал-Брюссель»
Стефанія Кулаєва, експертка АДЦ «Меморіал-Брюссель», звернула увагу на величезний вплив російської агресії на вразливі групи населення. Вона представила задокументовані випадки, що стосуються дітей та меншин, включно з викраденнями, сексуальним насильством, мілітаризацією та примусовим ідеологічним впливом на окупованих територіях.
Стефанія наголосила:
«Страждання дітей на окупованих територіях, зокрема такі випадки, як використання дітей як заручників, сексуалізоване насильство й експлуатація з боку російських військових, використання дітей у воєнних цілях, досі отримують недостатню міжнародну увагу. Ці злочини мають бути задокументовані та переслідувані нарівні з усіма іншими порушеннями».
АДЦ «Меморіал» продовжує документувати порушення прав дітей, ромських громад та інших груп, які перебувають під підвищеним ризиком на окупованих територіях. Був показаний відео-матеріал на підставі документального свідчення ромської багатодітної родини, яка постраждала під час окупації Херсонщини.
Ширша дискусія: відповідальність, санкції та роль громадянського суспільства
Під час панелі Вейн Джордаш наголосив на ключовій ролі українських правозахисних організацій у збиранні доказів міжнародних злочинів, зазначивши, що масштаб порушень значно перевищує можливості державних інституцій. Він закликав усіх уважно ознайомитися зі звітом ХПГ як важливим джерелом доказів катувань військовополонених і цивільних заручників, захоплених Росією.
Марта Витриковська розповіла про постійну відданість ЄС питанню відповідальності — зокрема щодо створення спеціального трибуналу за злочин агресії, розробки компенсаційної комісії та розширення цільових санкцій проти осіб, причетних до катувань і незаконного утримання українських військовополонених.
Дискусія підтвердила спільну рішучість українських та міжнародних правозахисних організацій домагатися справедливості для жертв воєнних злочинів Росії та забезпечувати, щоб ці злочини залишалися у фокусі міжнародної уваги.
Публікація створена в рамках проекту Харківської правозахисної групи, Центру громадянських свобод, Антидискримінаційного центру «Меморіал-Брюссель» «Документування та аналіз міжнародних злочинів, скоєних збройними силами Росії після 24.02.2022, допомога жертвам цих злочинів та інформування про них», що фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди належать тільки автору (ам) і не обов’язково відображають точку зору Європейського Союзу. Ні Європейський Союз, ні організація-замовник не можуть нести за них відповідальність.
