2 серпня 2022 року Президент України відповів на петицію про легалізацію одностатевих шлюбів, яка набрала необхідні для розгляду 25 000 голосів:
«У сучасному світі рівень демократичності суспільства вимірюється, зокрема, політикою держави, спрямованої на забезпечення рівних прав для всіх громадян. Кожен громадянин є невід’ємною частиною громадянського суспільства, на нього поширюються усі права та свободи, закріплені у Конституції України. Всі люди вільні та рівні у своїй гідності та правах».
Відповідно до ст.157 Конституції, в умовах військового чи надзвичайного стану Конституція України не може бути змінена, а отже не може бути змінена ст.51 Конституції України, згідно з якою шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Президент Укра їни звернувся до прем’єр-міністра з проханням розглянути поставлене в електронній петиції питання та поінформувати про результати, оскільки заходи щодо забезпечення прав і свобод людини та громадянина вживає Кабінет Міністрів України.
Національний ЧСЧ Консорціум #MSM_PRO пише:
«Інститут реєстрованих цивільних партнерств (інститут реєстрованих цивільних партнерств #РЦП) є найкращою альтернативою у поточній ситуації. І Уряд на чолі з Президентом дали нам позитивний сигнал про те, що їхнє впровадження – тепер лише питання часу!»
Питання легалізації ЛГБТ-шлюбів стало особливо актуальним з 2014 року з початком агресії Росії на сході України та в Криму. Через неможливість укладати партнерства та/або одружуватися ЛГБТ-партнери позбавлені низки правових гарантій та можливостей гетеросексуальних пар у питаннях спадщини, користування спільним майном, в галузі охорони здоров’я та піклування про дітей. З початком повномасштабного російського вторгнення у лютому 2022 року ці питання стали ще гострішими, йдеться у петиції про легалізацію ЛГБТ-шлюбів.
«Наразі кожен день може бути останнім. Нехай люди однієї статі отримають можливість створити сім’ю і мати офіційний документ, що це підтверджує. Їм необхідні такі ж права, що й традиційним парам».
Експерт правозахисного ЛГБТ Центру «Наш світ» Андрій Кравчук під час виступу на липневому брифінгу «Уразливі гурти на тлі повномасштабної війни: як врахувати специфіку потреб?» звертав увагу, що «українські ЛГБТ-люди добре розуміють, чим загрожує ця війна: у разі російської окупації вони не зможуть існувати ні як українці, ні як ЛГБТ-спільнота. ЛГБТ-люди служать у лавах ЗСУ, нас теж закликають і мобілізують. Гомосексуальність – не завада для служби в армії. Однак якщо до повномасштабного вторгнення траплялися випадки гомофобного ставлення до української армії, то зараз ця проблема практично зникла».
На брифінгу Андрій Кравчук розповів, що його закликали до армії, і він був змушений оформити заповіт на свого партнера, з яким живе разом понад 20 років. Юридично вони не є один одному родичами, тому наявність заповіту при отриманні спадщини не звільнить партнера Андрія від необхідності сплатити державі 5% податок:
«Сподіваюся, влада знайде в собі політичну волю та можливості ухвалити закон про зареєстровані партнерства, ідентичні шлюбу. Як показала історія зі Стамбульською конвенцією, якщо уряд вважає за потрібне, то він знаходить можливість переконати депутатів прийняти певні закони».
Згідно з дослідженням Центру соціальних експертиз Інституту соціології НАН України про толерантність населення України до ЛГБТ, проведеного напередодні війни, практично вдвічі з 2013 року зросла підтримка права гомосексуальних пар на реєстрацію своїх сімейних відносин. Цілком це право підтримують 27% населення, підтримують із деякими винятками ще 26% (у сумі 53%). 2013 року ця частка становила 33%.
На противагу цьому, у Росії вчетверте депутати спробували внести законопроект про «заборону пропаганди нетрадиційних цінностей».