УКР
Зворотний зв'язок Добірка новин Харківської правозахисної групи (ХПГ) — однієї з найстаріших правозахисних організацій України. ХПГ з 2014 року документує воєнні злочини на сході України, а від початку російського вторгнення 2022 року документує події, що мають ознаки злочинів відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду (геноцид, злочини проти людяності, воєнні злочини) в усіх регіонах України. ХПГ є однією із засновниць ініціативи T4P (Трибунал для Путіна), яка об’єднує понад два десятки організацій з метою притягнення Росії до відповідальності за вчинені злочини.
Російська освіта як плацдарм для мілітаризації
В окупованому Криму обговорюють функціонування кадетських і “козачих” класів для школярів і розвиток проєкту “Кадетики та козачата” для дошкільнят, а також роль навчальних військових зборів та взаємодію кримських шкіл з окупаційними силовими відомствами. У пропагандистському проєкті «Кадетики і козачата» беруть участь 13 дитячих садків із групами дітей віком від п’яти до семи років. На тимчасово окупованих територіях Донецької області російські десантники проводять захід, під час якого демонструють неповнолітнім військове спорядження. Тим часом в окупованому Росією Скадовську кадетам школи №1 передали форму для класів, що перебувають під патронатом Росгвардії. Фактично школярі носитимуть форму, яка нагадуватиме форму російських силових структур.
“Проблема — не лише в нав’язуванні дітям військової культури. Використання форми, максимально наближеної до форми російських силових структур, створює небезпечну ситуацію в умовах окупації та бойових дій: цивільних дітей стає значно складніше відрізнити від представників російських силових структур”, — зазначали в Центрі нацспротиву.
ХПГ в оглядовій статті розповідає про мілітаризацію та індоктринацію українських дітей, яку продовжує здійснювати країна-окупант.
Справи сімейні: росіяни переслідують на окупованих територіях цілі родини
Російська влада широко застосовує практику затримання жителів окупованих територій цілими родинами. Це полегшує представникам російських спецслужб чинення тиску на незгодних із режимом. Коли обвинувачення ґрунтується на самообмові, затриманого можна змусити підписати будь-які свідчення, якщо в сусідній камері перебувають його мати, син або донька.
ХПГ розповідає історії переслідування семи родин: Валентина Маляра та його сестри Тетяни Бегей (Маляр) разом із дітьми — Анатолієм Россіхіним та Ольгою Бегей; подружжя Сергія Козлова та Євгенії Самойлової; Вікторії Стрілець та її доньки Олександри Стрілець; Олексія Дем’яненка та його доньки Анжеліки Дем’яненко; Ганни Мурдіді, її сина Артема Мурдіді з дружиною Ганною Вошкодер; подружжя Олега Платонова та Наталії Полюх; Володимира Пержинського із сином Марком Пержинським.
Фігуранткам «першої жіночої справи Хізб ут-Тахрір» продовжили тримання під вартою
Чотирьом кримським татаркам, затриманим рік тому, 15 жовтня 2025 року, — Есмі Німетуллаєвій, Насібі Саїдовій, Ельвізі Алієвій та Февзіє Османовій — продовжили термін перебування під вартою. Раніше стало відомо, що ефесбівці завершили так зване “досудове слідство” у справі кримських бранок. За даними джерел, окрім статті 205.5 російського Кримінального кодексу (щодо причетності до діяльності “Хізб ут-Тахрір”), кримським татаркам інкримінують приготування до насильницького захоплення влади — статтю 278 у поєднанні з частиною 1 статті 30 Кримінального кодексу РФ.
Есма Німетуллаєва, яка мешкала у Бахчисараї, працювала кондитером і мала п’ятьох неповнолітніх доньок. Її чоловіка — активіста “Кримської солідарності” Ремзі Німетуллаєва — вперше затримали ще в листопаді 2021 року у Севастополі, коли він прийшов зустріти з СІЗО адвоката, у якого закінчився адміністративний арешт. Вдруге Ремзі Німетуллаєва затримали в серпні 2023 року після хвилі масових обшуків. Цього разу його та ще пʼятьох активістів “Кримської солідарності” звинуватили в організації діяльності “Хізб ут-Тахрір”.
Ельвіза Алієва працювала касиркою у сімферопольській пекарні. Дівчина навчалася на четвертому курсі за спеціальністю “Менеджмент” у так званому “Кримському федеральному університеті”.
Насіба Саїдова — дочка відомого в Криму імама — навчалася на останньому курсі в коледжі за педагогічною спеціальністю та працювала з ясельною групою в дитячому садку.
Февзіє Османова працювала в родинному бізнесі, у крамниці. Дівчина проживала в селі Орловка Севастопольського району Криму.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, станом на березень поточного року вже було відомо щонайменше про 52 жінки, які зазнали політичного переслідування з боку представників РФ і перебувають у СІЗО або колоніях. Утім, достеменно невідомо, скільки ще жінок утримують у місцях позбавлення волі у статусі інкомунікадо, без зв’язку із зовнішнім світом.
Докладніше — у статті ХПГ.
Аналітичний звіт в рамках проєкту ХПГ “Посилення громадського контролю та підзвітності державних інституцій в Україні”, 2025 – 2026р.
ХПГ публікує три розділи комплексних досліджень щодо стану прав людини в Україні у 2025–2026 роках: тенденції в умовах війни, виклики у сфері боротьби з корупцією та захист прав вразливих груп населення. У дослідженні висвітлено тенденції у сфері захисту прав людини в Україні від самого початку російсько-української війни — з 2014 року, зміни, що відбулися після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року, а також тенденції 2025–2026 років.
Основна проблематика доповіді:
- Досліджено звуження простору громадянських і політичних свобод під приводом воєнного стану, відсутність системного діалогу влади з громадянським суспільством, тиск на опозицію та спроби підпорядкування судової гілки влади.
- Проаналізовано практику неконституційного застосування санкцій РНБО проти громадян України та випадки незаконного позбавлення громадянства без прозорих процедур і судового контролю.
- У сфері свободи слова зафіксовано посилення державної монополізації інформаційного простору через збереження «Єдиного телемарафону», вимкнення з цифрового ефіру патріотичних опозиційних телеканалів (Еспресо, Прямий, 5 канал), а також тиск силовиків і спецслужб (СБУ, ДБР) на журналістів-розслідувачів і блогерів (справи Bihus.Info, Ю. Бутусова, Б. Берези, Слідство.Інфо). Водночас наголошується на збереженні здатності суспільства до мирного опору («картонні протести» 2025–2026 рр.).
Третій розділ доповіді «Порушення прав людини представників вразливих спільнот України» аналізує стан прав уразливих груп в Україні у 2025–2026 рр. в умовах війни: секс-працівників, людей, які вживають наркотики, жінок з ВІЛ та ЛГБТІК+. Висвітлено системну дискримінацію, бар’єри в охороні здоров’я, правові виклики та рекомендації.
Моніторингові мережі продовжують фіксувати мову ворожнечі, дискримінацію, цькування та правопорушення, мотивовані нетерпимістю щодо ЛГБТІК+ людей за ознаками сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, гендерного самовираження та статевих характеристик (SOGIESC). Водночас спостерігається значний прогрес у врахуванні становища та потреб ЛГБТІК+ як однієї із соціальних груп у законодавстві та державній політиці; систематично збільшується кількість нормативно-правових актів, які прямо забороняють дискримінацію за ознакою сексуальної орієнтації та/або гендерної ідентичності. Станом на серпень 2026 року в Україні було ухвалено або ратифіковано щонайменше 109 нормативно-правових актів і пов’язаних із ними документів, що стосуються питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності (SOGI), ЛГБТІК+ або зареєстрованих партнерств у контексті правового захисту. Збільшується кількість судових справ із питань ЛГБТІК+, у яких національні суди ухвалюють сприятливі рішення.
Уся доповідь: Human Rights in Ukraine 2025 and the First Half of 2026. Summaries of the reports — доступна лише англійською мовою.
ХПГ представила оновлений український портал «Права людини за ґратами»
6 жовтня 2026 року в Українському кризовому медіа-центрі Харківська правозахисна група спільно із Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини презентували дворічний проєкт, спрямований на подальший розвиток Національного превентивного механізму, посилення незалежного моніторингу місць несвободи та формування мережі місцевих громадських організацій і моніторингових груп у регіонах України. Одним із принципових завдань проєкту стане перетворення результатів моніторингу на практичні та системні зміни через такі етапи: моніторингове відвідування — документування порушень — правова оцінка — звіт і рекомендації — реагування — відстеження виконання — системні зміни.
Експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко провів презентацію оновленого українського тюремного порталу «Права людини за ґратами»:
«Ми хочемо поєднати багаторічний правозахисний досвід із сучасним моніторингом, щоб ця інформація зрештою працювала на захист конкретної людини».
На порталі зібрано моніторингові звіти, інформацію про пенітенціарні установи, статистику, законодавство, судову практику, зразки документів і практичні відповіді на запитання про права людей у місцях несвободи. Одним із ключових інструментів оновленого порталу стала інтерактивна карта пенітенціарних установ України, яка дає змогу побачити географію незалежного моніторингу, результати проведених відвідувань і мережу громадських організацій та моніторингових груп, що працюють у регіонах. Портал може бути корисним ув’язненим і засудженим, їхнім родичам, адвокатам, правозахисникам, журналістам, дослідникам — усім, хто займається питаннями пенітенціарної системи.
Портал «Права людини за ґратами»
Військовий капелан Геннадій Рохманійко: “Ті, хто пройшли передову, сповідалися перед Господом” — відеосвідчення проєкту «Голоси війни»
Протоієрей Геннадій Рохманійко — священник харківського храму Святого Іоана Богослова, капелан Військово-медичного клінічного центру Північного регіону. Запитали його, про що розмовляє душпастир із пораненими воїнами? Чи може брати зброю до рук? Чи порушує християнин заповідь “Не убий!”, знищуючи ворогів?
Публікація створена в рамках проекту Харківської правозахисної групи, Центру громадянських свобод, Антидискримінаційного центру «Меморіал-Брюссель» «Документування та аналіз міжнародних злочинів, скоєних збройними силами Росії після 24.02.2022, допомога жертвам цих злочинів та інформування про них», що фінансується Європейським Союзом. Висловлені погляди належать тільки автору (ам) і не обов’язково відображають точку зору Європейського Союзу. Ні Європейський Союз, ні організація-замовник не можуть нести за них відповідальність.
