Это уже третья документальная анимация о детях Украины, подготовленная АДЦ “Мемориал” в 22-23 гг в рамках кампании #CrossborderСhildhoodUA.
Ранее публиковалась документальная анимация с голосами детей, вынужденных бежать от войны весной 22 года “Ми поїхали” и анимационный фильм “Чяворэскиро дром Мариуполестыр”/”Шлях чяворо з Марiуполя” с рассказом мальчика-рома, которому пришлось бежать из Мариуполя.
Последний фильм в этой серии публикаций – история молодого человека (17-ти лет), бежавшего из оккупированного района Донбасса, чтобы избежать мобилизации в армию оккупантов. Юноша рассказывает о том, как ему пришлось одному ехать через РФ (единственный путь в Украину, доступный для жителей оккупированных территорий), где его подвергли многочасовому страшному допросу, как он едва избежал ареста, но все же сумел вернуться в свободную Украину, встретиться со ждавшей его сестрой.
Эта история ранее была уже включена в доклад АДЦ “Мемориал” о положении детей из Украины, перемещенных в ходе войны 2022-2023гг.
АДЦ “Меморіал” представляє новий документальний анімаційний фільм “Як я їхав до сестри (з Донбасу до ЄС)”
Це вже третя документальна анімація про дітей України, підготовлена АДЦ “Меморіал” у 22-23 рр. в рамках кампанії #CrossborderСhildhoodUA.
Раніше публікувалася документальна анімація з голосами дітей, вимушених тікати від війни навесні 22 роки. “Ми поїхали” i “Чяворэскиро дром Мариуполестыр”/”Шлях чяворо з Марiуполя” з оповіданням хлопчика-рома, якому довелося тікати з Маріуполя.
Останній фільм у цій серії публікацій – історія молодої людини (17-ти років), яка втекла з окупованого району Донбасу, щоб уникнути мобілізації в армію окупантів. Юнак розповідає про те, як йому довелося одному їхати через РФ (єдиний шлях в Україну, доступний для жителів окупованих територій), де його піддали багатогодинному страшному допиту, як він ледве уникнув арешту, але все ж таки зумів повернутися у вільну Україну, зустрітися з тим, хто чекав його, сестрою.
Ця історія про стан дітей з України, переміщених у ході війни 2022-2023рр.