Полностью читать материал на сайте Громадське радiо (на украинском)
«Спочатку не хотів братися за цю справу, але, коли ми вивчили матеріали, то ми побачили, що ця справа є лакмусовим папірцем. Взагалі стан усієї судової та правоохоронної систем в Україні. Класичний приклад — катування підозрюваного або затриманого, який в даному випадку, яке мало місце в Лощинівці відразу після затримання. Завдання тілесних ушкоджень», — говорить Андрій Лещенко.
Крім тортур щодо жителя Лощинівки, які слід розслідувати, Андрій Лещенко говорить й про факти причетності до скоєного злочину іншої особи, на що неодноразово звертав увагу слідчого. Але клопотання захисту були відхилені та не перевірені обвинуваченням, нарікає юрист та додає:
«Друге, що нас насторожило, це расизм в буквальному сенсі цього слова. Оскільки в ряді документів мій доверитель в національності вказувався «циган». І це в XXI столітті, коли всі говорять…коли Україна бере зобов’язання ліквідувати дискримінацію».
На цю справу звернув увагу Антидискримінаційний Центр Меморіал (Бельгія), що вже понад 10 років займається захистом прав національних меншин.
Керівниця центру Стефанія Кулаєва зауважує, що в їх практиці часто зустрічалися кримінальні справи, де основним «доказом» вини було етнічне походження обвинуваченого.
«Ще до суду у багатьох склалося переконання, що винні місцеві роми. Жителі та влада села вимагали виселення всіх ромських сімей, дійшло до масових виступів і погромів. Але суд має бути вищим за упередження та незалежним від тиску розгніваних людей”, – переконана правозахисниця Стефанія Кулаєва.