“Громадське радио”: В Україні понад 450 заборонених професій для жінок: чому досі діють радянські норми?
11 февраля в эфире Громадське радіо (Украина) эксперт АДЦ «Мемориал» Стефания Кулаева и глава Центра гендерных исследований (Киев) Евгения Луценко рассказывают о проблемах, поднятых в отчете «Женщины Украины: между новыми вызовами и давней дискриминацией»: нарушениях трудовых прав женщин из уязвимых групп, списке запрещенных для женщин в Украине профессий.
Російська антидискримінаційна організація «Меморіал» за підтримки українського Центру соціальних і гендерних досліджень підготувала звіт «Жінки України поміж новими викликами і давньою дискримінацією»
Українську частину цього звіту підготувала директорка Центру соціальних і гендерних досліджень Євгенія Луценко, яка є гостею нашої студії.
А з представницею організації «Меморіал» Стефанією Кулаєвою ми спілкуємося скайпом.
Анастасія Багаліка: Стефания, как вы готовили это исследование?
Стефанія Кулаєва: Мы готовили некоторое обращение, касающееся нарушения прав женщин в России, и узнали о том, что в РФ существует список профессий, запрещенных для женщин. Например, к нам обратилась женщина, которая не смогла работать в речном флоте, хотя имела для этого специальное образование — она судоводительница. А работа судоводителя в России на небольших судах чаще всего совмещена с работой моториста. А это запрещенная для женщин профессия. Поэтому Светлана Медведева не смогла устроиться на работу, к которой она 4 года профессионально готовилась.
Мы обратились в Комитет по ликвидации дискриминации женщин, который вынес категоричное решение, о том, что этот список запрещенных профессий несомненно дискриминационен и нарушает права женщин. С этим решением мы стали обращаться в российские суды, а также подали в Комитет альтернативный отчет по России, коснувшись нескольких тем: проблемы ромских женщин России, проблемы сообществ ЛБТИ и т. д.
Мы получили ценные рекомендации, и когда стали работать на региональном уровне, то обнаружили, что аналогичные проблемы есть и в соседних странах, в частности, в Украине.
И несмотря на то, что в Украине новое трудовое законодательство очень прогрессивное, гарантирующее равенство мужчин и женщин в трудовой сфере, все равно запрет на многие профессии для женщин имеет место быть.
Поэтому мы решили, что в тех странах, которые ассоциируют себя с Европейским союзом и выполнили ряд антидискриминационных условий, чрезвычайно важно бороться за реальное уравнение женщин в правах, а не номинальное, а значит, и за отмену этих дискриминационных списков.
Мы сейчас ведем такую региональную кампанию в ряде стран, но Украина у нас в большом приоритете, потому что, к сожалению, у вас почти столько же запрещенных профессий, как и в России, то есть больше 450-ти.
Анастасія Багаліка: Євгеніє, які професії є під забороною в Україні?
Євгенія Луценко: Наприклад, жінки не мають права водити транспортні засоби, якщо в них передбачено більше 14 місць. Але вони їх водять — трамваї та тролейбуси. А машиністом в метро жінка стати не може. Тобто в нас багато конфліктних ситуацій, які межують між законом і дійсністю.
Коли ми на круглих столах питали, чому жінка може водити трамвай, але не може керувати потягом у метро, нам відповіли, що жінки не настільки уважні, щоб впоратися з потягом метро. Але, як на мене, у трамвая, який маневрує між маршрутками, що вискакують, та машинами, що їдуть на високій швидкості, більш складна ситуація. Тут увага потрібна не менше, а може, й більше, ніж увага у тунелі метро.
В нас конфліктує кодекс законів про працю з гендерним законодавством, адже жінки визначені рівними. І ми не знайдемо жодної професії, забороненої для чоловіка, в той час, як існують цілі галузі, в яких жінкам не можна працювати.
Анастасія Багаліка: Які це галузі та сфери?
Євгенія Луценко: Наприклад, жінкам не можна працювати на шахтах, але є жінки, які там працюють на певних спеціальностях. Але я стикнулася з тим, що в колективних договорах на одній з шахт Кривого Рогу прописано, що всі премії за здобутки шахти виділяються тільки чоловікам, які там працюють, тому що жінки не вносять свій вагомий внесок у видобуток вугілля. І жінки, які працюють на шахтах, і роблять дуже багато важливої та необхідної роботи, просто бояться виборювати свої права через страх втратити роботу.
Анастасія Багаліка: Це галузі, де держава представлена державними потужними підприємствами. В приватному секторі така сама ситуація?
Євгенія Луценко: Так, в приватній сфері говорять про те, що не можуть подолати список заборонених професій, адже він прописаний на законодавчому рівні.
Я вам наведу приклад з організації «Волиньторф». Жінка пропрацювала 30 років диспетчером автотранспорту в цій установі. І раптом потрапляє під скорочення. Не погоджуючись з цим, вона подає до суду, але судову справу програє. Адже їй зауважили, що її робота пов’язана з нічною працею, яка заборонена для жінок.
Анастасія Багаліка: Тобто жінки не можуть працювати вночі?
Євгенія Луценко: За законодавством з 22:00 до 06:00 жінкам заборонено працювати. Це тягнеться з 1919 року, коли жінкам і чоловікам заборонялося разом залишатися вночі на роботі.
Зараз готується новий кодекс законів про працю, де ця заборона знімається, за виключенням вагітних жінок і тих, які мають дітей до 3-х років.
По моему мнению, женщины вообще никому не обязаны гарантировать свое репродуктивное здоровье
Анастасія Багаліка: Як цю заборону долають ресторани і супермаркети, де жінки працюють вночі?
Євгенія Луценко: Я спілкувалася з жінками, які працюють в супермаркетах та нічних кіосках. Вони кажуть, що зарплати невисокі, а нічна праця оплачуються краще, і вони підписують згоду на роботу в нічний час.
Стефанія Кулаєва: Я бы хотела уточнить, что запрет касается рейсовых автобусов, где предусмотрено более 14-ти мест. Так же для женщин очень много запрещенных профессий, касающихся работ на море. А это отличный способ неплохо заработать в Украине.
В киоске, наверняка, имеется какая-то договоренность и неофициальные формы сотрудничества, потому что, насколько я знаю, в государственных учреждениях соблюдаются эти запреты.
То есть мы говорим, что не только в теории, но и на практике женщины не могут получить хорошую высокооплачиваемую работу. Мы имеем проблему, у которой когда-то были основания физической защиты женского здоровья, то есть эти профессии якобы почему-то вредны для репродуктивных функций женского организма.
Но, во-первых, этому нет научного подтверждения. А во-вторых, по моему мнению, женщины вообще никому не обязаны гарантировать свое репродуктивное здоровье. А получается — даже, если женщина вообще не хочет иметь детей, если она стерилизована, что не запрещено законодательством, если она уже не в детородном возрасте, то ее все равно касаются эти запреты. В-третьих, никто не думает о том, что очень многие профессии вредят мужскому репродуктивному здоровью, например, работа на атомных подводных лодках, но никаких запретов нет. И это не дискриминация, а выбор самого мужчины — быть ему репродуктивным или быть профессионалом. А у женщины выбора нет, государство почему-то привязало к ней главную роль — репродуктивную. И это такой патриархальный сексистский взгляд на роль женщины, который хотелось бы побороть.
Многие профессии вредят мужскому репродуктивному здоровью, например, работа на атомных подводных лодках, но никаких запретов нет. И это не дискриминация, а выбор самого мужчины – быть ему репродуктивным или быть профессионалом. А у женщины выбора нет, государство почему-то привязало к ней главную роль – репродуктивную
Анастасія Багаліка: Когда в Украине начался конфликт на Донбассе и шли активные боевые действия, то возник «невидимый батальон» — это женщины, которые воевали в АТО, но они не имели возможности официально быть устроенными на военных должностях.
Євгенія Луценко: Так було до недавнього часу, але відбулася масштабна кампанія громадських організацій і ситуація змінилася. В 2016-му році було видано 2 накази Міністерства оборони, згідно яким жінкам дозволили посідати військові професії в АТО. Вони тепер офіційно можуть бути розвідницями, танкістками тощо. Але це було зроблено лише на час проведення АТО.
Анастасія Багаліка: Чи можемо ми все ж таки перерахувати галузі, де для жінок діють заборони на працю?
Євгенія Луценко: Шахти, судобудівництво, авіабудівництво, гірнича промисловість тощо.
Анастасія Багаліка: Стефания, антидискриминационный центр «Мемориал» будет подавать отчет по Украине в контексте отчета по России, или это будет отдельный отчет?
Стефанія Кулаєва: Мы работаем со всеми странами, которые страдают от влияния стереотипов Советского Союза, поэтому 8 марта мы проведем круглый стол с участием всех стран, которые вошли в Ассоциацию с ЕС — Грузия, Армения, Молдова и Украина, на тему выполнения антидискриминационных европейских норм, чтобы отказаться от этих списков.
В данному случае интересен опыт Грузии. Три года назад они внесли изменения не в список, а в трудовой кодекс, тем самым запретив все профессии из списка только для беременных и кормящих женщин. Теперь большинство грузинских женщин могут работать в этих профессиях.
Я не говорю, что это универсальный опыт, которому надо следовать, но из всех стран, с которыми мы работаем, только в Грузии нашли какой-то выход из этого дискриминационного положения.