Женщины Украины: между новыми вызовами и давней дискриминацией

02.02.2017
This post is also available in: Английский

Альтернативный отчет «Женщины Украины: между новыми вызовами и давней дискриминацией», подготовленный АДЦ «Мемориал» при поддержке Центра социальных и гендерных исследований (Киев), подан в Комитет ООН по ликвидации дискриминации в отношении женщин и будет рассмотрен на 66-й сессии Комитета в феврале 2017 года.

Сложная ситуация в стране из-за политических перемен, агрессии соседней РФ и последующих военных действий, экономического кризиса и социальных проблем не могла не отразиться на положении женщин, особенно принадлежащих к уязвимым группам. Многие из них по-прежнему сталкиваются с дискриминацией, несмотря на усовершенствование законодательства и установление дополнительных гарантий соблюдения прав человека. Правовые коллизии и отсутствие практики применения антидискриминационных норм приводят к сохранению некоторых форм гендерной дискриминации.

В Украине женщинам до сих пор запрещены более 450 профессий, что грубо нарушает право женщин на работу, равенство с мужчинами в трудовой сфере, недискриминацию. Списки запрещенных для женщин профессий, существуют во многих странах региона, КЛДЖ не раз рекомендовал отменить их — в 2016  после рассмотрения положения женщин в Армении и Беларуси, ранее было принято и отдельное решение Комитета, признавшее дискриминацией отказ в трудоустройстве в РФ женщины рулевым-мотористом (по жалобе С. Медведевой на запрет профессии).

В тяжелом положении оказались жительницы частей Украины, подвергшихся внешней агрессии и охваченных войной. Многие женщины были вынуждены покинуть свои дома без мужчин, увозя детей в безопасное место. Отсутствие средств, одновременно с трудностями по устройству детей в детские сады, поиском работы и жилья, испытали практически все женщины – вынужденные переселенки (ВПЛ). Еще тяжелее пришлось ромским переселенкам, бежавших от агрессии и погромов: из-за недостатка образования, проблем с документами, предвзятого отношения, многодетные ромские семьи нередко сталкивались с трудностями при получения статуса ВПЛ, пособий, а их дети не могли продолжить обучение в школе.

ЛБТИ, находящиеся в восточных областях Украины (самопровозглашенных ДНР и ЛНР) и в Крыму находятся в группе высокого риска в связи с гомофобными законами, принятыми на этих территориях, и растущей нетерпимостью общества. В наиболее сложной ситуации оказались трансгендерные женщины, оставшиеся без доступа к гормональной терапии, подвергавшиеся постоянным проверкам личных документов и не имевшие возможности выехать на безопасную территорию.

Экономический кризис, безработица и социальные проблемы выталкивают многих женщин в трудовую миграцию, жизнь украинок, работающих заграницей, исполнена трудностей и лишений.

В рекомендациях АДЦ «Мемориал» и ЦСГИ призывают власти Украины отменить дискриминационный список запрещенных для женщин профессий, уделить внимание женщинам-ВПЛ, особенно принадлежащим к уязвимым группам, принимать эффективные меры по поддержке украинских трудовых мигранток за рубежом и по реинтеграции тех, кто вернулись из трудовой миграции.

Скачать отчет в pdf


 

Альтернативний звіт «Жінки України: між новими викликами і давньою дискримінацією», підготовленний АДЦ «Меморіал» за підримки Центру соціальних і гендерних досліджень (Київ), подано до Комітету ООН по ліквідації дискримінації щодо жінок і буде розглянутий на 66-й сесії Комітету в лютому 2017 року.

Складна ситуація в країні через політичні зміни, агресію сусідньої РФ і подальших військових дій, економічної кризи і соціальних проблем не могла не позначитися на становищі жінок, особливо тих, що належать до уразливих груп. Багато з них як і раніше стикаються з дискримінацією, незважаючи на удосконалення законодавства та встановлення додаткових гарантій дотримання прав людини. Правові колізії та відсутність практики застосування антидискримінаційних норм призводять до збереження деяких форм ґендерної дискримінації.

В Україні жінкам досі заборонені понад 450 професій, що грубо порушує право жінок на роботу, на рівність з чоловіками в трудовій сфері, на недискримінацію. Списки заборонених професій існують і в інших країнах регіону, КЛДЖ не раз рекомендував скасувати їх — 2016 року після розгляду становища жінок у Вірменії і Білорусі, раніше було прийнято і окреме рішення Комітету, яке визнало дискримінацією відмову у працевлаштуванні в РФ жінки рульовим-мотористом (за скаргою С. Медведєвої на заборону професії).

У важкому становищі опинилися мешканки областей України, які зазнали зовнішню агресію і охоплені війною. Багато жінок були змушені покинути свої будинки без чоловіків, вивозячи дітей в безпечне місце. Відсутність коштів, воночас із труднощами по влаштуванню дітей в дитячі садки, пошуком роботи і житла, зазнали практично всі жінки — вимушені переселенки (ВПО). Ще важче довелося ромським переселкам, що бігли від агресії і погромів: через брак освіти, проблем з документами, упередженого ставлення багатодітні ромські сім’ї часто стикалися з труднощами при отримання статусу ВПО, соціальної допомоги, а їхні діти не могли продовжити навчання в школі.

ЛБТІ, що знаходяться у східних областях України (самопроголошених ДНР і ЛНР) і в Криму знаходяться в групі високого ризтку у зв’язку з гомофобними законами, що були прийняті на цих територіях, і зростаючої нетерпимістю в супільстві. В найбільш складній ситуації опинилися трансгендерні жінки, які залишилися без доступу до гормональної терапії, які підвергалися постійним перевіркам особистих документів і не мали можливості виїхати на безпечну територію.

Економічна криза, безробіття і соціальні проблеми виштовхують багатьох жінок в трудову міграцію, життя українок, які працюють за кордоном, повне труднощів і поневірянь.

У рекомендаціях АДЦ «Меморіал» і ЦСГД закликають владу України скасувати дискримінаційний список заборонених для жінок професій, приділити увагу жінкам-ВПО, особливо тим, що належить до вразливих груп, вживати ефективних заходів щодо підтримки українських трудових мігранток за кордоном і по реінтеграції тих, хто повернувся з трудової міграції

Звiт в pdf